Через певні переконання я буду писати сьогодні знов українською. Хочу сказати, що роблю це свідомо, бо присутній всередені потік думок зможу викласти лишень в такий спосіб. Слід врахувати ще таку річ, що більшість моїх читатчів виключно російськомовні, і саме це мені допоможе нажалітися на декого з них :)
Якщо бути відвертою з вами, шановні, то сьогодні був дуже дивний день. Настрій змінювався буквально на очах, а ніжність стрімко перетворювалася в ненависть і бажання когось вбити.
Почнемо з того, що зранку мала приємну розму в скайпі (що аж ніяк не можу сказати про вечірню).
Нашій гімназії сьогодні виповнилось 20 років ( у 2013 вона вже зможе купувати алкоголь, якщо я не помиляюсь). З цієї нагоди в ЛНУ імені Івана Франка відбулася урочиста частина святкування, яка була зроблена через..хм... думаю, пояснювати вам не слід :)
Але дуже мені сподобалось, як співала Дарина Дубик. Вона просто неперевершено співала, правду кажу *_*
Так само тішилась, що побачила багатьох випускників різних років, зокрема минулорічних. Але Купин нас киданув. По-іншому я просто не скажу :)
Ввечорі я вирішила піти в центр з Вікулею. Як же я її люблю, люди, ви собі просто НЕ УЯВЛЯЄТЕ. То надзвичайна людина. Мені завжди приємно її бачити та спілкуватися з нею. Щось таке в Віці є, чого немає жоден мій знайомий. П'ятничні прогулянки, я так бачу, що входять в наш розклад, як систематичне явище :З
А ось вдома, вже розпочались проблеми.
Але давайте трішки епілогу.
Всі хлопці вважають, що корінь зла то є дівчата. Люба моя протилежна стать! Я хочу вам сказати, що це не так. Проблема як раз в вас самих. Точніше, ви самі собі її створюєте, поводячи себе ну взагалі не відповідно!
Може, в мене просто інша точку зору на чоловіків, бо взірцем для мене, звичайно, є тато. Можливо, просто він занадто хороший, і таких хлопців, як він, просто зараз вже не існує. Але...
Вистачить мучати і себе, і дівчат, які вас оточують. Це безглуздо і огидно! Кожного разу, я розчаровуюсь все більше і більше.
Я знаю, що на вас покладатися не можна. Що більшість із вас слабкі. Проте, зробіть з тим щось.
Сподіваюсь, що колись, я все-таки знайду свого Дюма
Ваша, ДейДаша.
Якщо бути відвертою з вами, шановні, то сьогодні був дуже дивний день. Настрій змінювався буквально на очах, а ніжність стрімко перетворювалася в ненависть і бажання когось вбити.
Почнемо з того, що зранку мала приємну розму в скайпі (що аж ніяк не можу сказати про вечірню).
Нашій гімназії сьогодні виповнилось 20 років ( у 2013 вона вже зможе купувати алкоголь, якщо я не помиляюсь). З цієї нагоди в ЛНУ імені Івана Франка відбулася урочиста частина святкування, яка була зроблена через..хм... думаю, пояснювати вам не слід :)
Але дуже мені сподобалось, як співала Дарина Дубик. Вона просто неперевершено співала, правду кажу *_*
Так само тішилась, що побачила багатьох випускників різних років, зокрема минулорічних. Але Купин нас киданув. По-іншому я просто не скажу :)
А ось вдома, вже розпочались проблеми.
Але давайте трішки епілогу.
Всі хлопці вважають, що корінь зла то є дівчата. Люба моя протилежна стать! Я хочу вам сказати, що це не так. Проблема як раз в вас самих. Точніше, ви самі собі її створюєте, поводячи себе ну взагалі не відповідно!
Може, в мене просто інша точку зору на чоловіків, бо взірцем для мене, звичайно, є тато. Можливо, просто він занадто хороший, і таких хлопців, як він, просто зараз вже не існує. Але...
Вистачить мучати і себе, і дівчат, які вас оточують. Це безглуздо і огидно! Кожного разу, я розчаровуюсь все більше і більше.
Я знаю, що на вас покладатися не можна. Що більшість із вас слабкі. Проте, зробіть з тим щось.
Сподіваюсь, що колись, я все-таки знайду свого Дюма
Ваша, ДейДаша.
 |
| Мої нові навушники |
Немає коментарів:
Дописати коментар