Життя сьогодні

Вітаю, любий друже.  Давно я тобі не писала. Зумовлено це тим, що я знайшла того, з ким можу розмовляти кожного вечора.  Знов мережа та її використання наповнились  певним сенсом. Але це не справедливо стосовно тебе.

Пройшло більше місяця  від початку  університетського життя.  Кожного дня – обличчя цікавих людей, викладачів. Звичайно, не обійшлося і без суперечок, але добре, що все вже вирішилось. Люди люблять створювати собі проблеми.

Головне в новому житті те, що можна написати нову історію для свого персонажа:  хтось спробує продемонструвати  впевненість у собі і своїх діях;  хтось, навпаки, намагатиметься закритися у мушлі.

Я також змінилась. Перетворилась на вічно балакучу істоту, яка ніколи не думає, до чого можуть привести її розмови. Активність, впертість, впевненість – і це все зараз виривається за межі моєї голови.  Дуже не звично, а, часом, і соромно. Не знаю, за що, але так воно є.  Досить цих псевдо філософських роздумів, набридає. Правда?

Перейдемо до буденщини. Життя журналіста-першокурсника насичене різноманітними подіями. Іноді, мені здається, що на організацію різних  заходів  ми витрачаємо більше часу, аніж на підготовку до пар.

Чесно кажучи,  в мене чудова група. За цей невеликий проміжок часу ми встигли нічогенько так потоваришувати. Звичайно, ще ніхто не знає про  скелети,  які кожен ховає  у своїй шафі на чотирьох засувах. Але що зараз маємо, то маємо.   Іншою стороною монети є те, що я сумую за  деякими друзями, яких не маю змоги бачити кожного дня, як раніше. Найближчим часом зі всіма маю зустрітися, бо так справи не робляться.  

Кожного дня повертаюсь додому шалено змучена (пар в нас досить мало: бува по дві-три),  проте  ця втома мене надихає.  

Я хочу знов тут часто дописувати.  Буду виправлятися, обіцяю.

А зараз потрібно піти у ванну і втримати залишки гарного настрою (залишився меланхолійних присмак). Шкода лише те, що мама з малою поїхали. Без них в квартирі занадто тихо. Я буду сумувати.

Сьогодні вночі під боком я не матиму навіть кота. Насолоджувався би ти свободою, друже? Слухав на повну музику чи ліг би спати (звичайно, що друге, бо завтра ж ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ!)?

Люблю тебе, читачу.

Насолоджуйся своєю вісімнадцятою чи якоюсь іншою осінню. Вона чарівна і барвиста.

Добраніч.

Твоя ДейДаша