субота, 19 листопада 2011 р.

З подякою

Як би там не було, але є в тому місті людина, якую я надзвичайно ціную. Не за її характер чи якісь певні здібності, але за те, що вона є. Я вдячна їй, просто вдячна. Я ніколи не розуміла наших стосунків, але це і непотрібно. Наші числені сварки ніколи не стануть великою крапкою в наших відносинах. Хай в нас різні погляди на життя. Хай ми різні. Але саме в цьому, мабуть, і є секрет нашої дружби. Якимось дивним чином, ми розуміємо, що нам потрібно і навіщо. Попри громадну ненавість, ми любимо і цінуємо один одного.
Так, можливо ти, друже мій, не ідеальний (та й я не янгол). Це знають всі, проте люблять.
Дякую тобі за те, що ми проводимо час разом надзвичайно весело. Я не хотіла би забути жодної прогулянки з тобою, бо чомусь, ці спогади... незвичайні, чи що :) 

Немає коментарів:

Дописати коментар