О телефонных разговорах

О чёрт, ну снова же! Хочу написать несколько фраз, которые мне запомнились и по некоторым причинам доставляют.

- всі дебіли. А ти один хороший.
- Даш, слухай, знаючи тебе, я можу сказати, що якщо ти кажеш, що всі дебіли - то ти їх любиш. А те, що я хороший - означає, що я дебіл.

- Даша! Де ти була?!
- Бігала! Але ж футболка суха та не пахне?!
- Даша! Я серьозно! Де ти була?!
- Бігала! Але футболка суха і не пахне?!
- ДАША! Я НЕ ЖАРТУЮ!
- Добре. Я гуляла. Була в кав`ярні.
- З ким?
- З Артуром.
- З Яким Артуром?
- Пірожковим.
- Зі школи?!
- Так, зі школи.
- Чому ви гуляли?
- Бо він кохання всього мого життя.
- Ти брешеш!
- Ти майже повірила!
- Ти свиня!

в ладонях умещается усталость
и что-то о любви
твой шёпот глух
как будто все шаланды и кефали
зависли в интернете ноября
и смотрят
в глубину твоих ошибок
где плавают пустые вечера
и
длинные
как лилии
свиданья

и еще епичный стих про ногу и закомплексованную бабу, но об этом потом